в означеннях
Тлумачення, значення слова «родовий»:

РОДО́ВИ́Й, ова, ове.

1. Який існував під час життя людей родами (у 1 знач.). Первісна дородова община змінилася більш високою формою організації суспільства — родовим ладом (Історія УРСР, I, 1953, 13); Приручення диких тварин мало велике значення для господарства родових общин (Історія СРСР, I, 1956, 7).

2. Прикм. до рід 2. В каплиці, оздобленій гранітом і мармуром, в родовому могильному склепі Ганських моторошно і холодно (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 102); Характеристику Уласа він розпочинав від десятого родового коліна і не відступав навіть від дрібних фактів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 150);
//  Який належить родові, переходить від покоління до покоління; потомствений. — Прийде було полковник або військовий старшина до гетьмана: «Благослови, пане гетьмане, зайняти займанщину!» — та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, рибних озер, і вже це його родова земля (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 118); Лукії здавалось, що кімнат у [графському] будинку — безмежна кількість.. Будинок був як родовий старовинний замок (Олесь Донченко, III, 1956, 60);
//  Який передається спадково; спадковий (про фізичні і духовні якості). Очі в графині жовті, не такі, як у Лукії, але це родове, графи Скаржинські завжди мали такі очі, круглі, жовті й пронизливі (Олесь Донченко, III, 1956, 43);
//  Який засвідчує належність кого-небудь до певного роду. — Хочу до вас поступити. — Добре, добре, — перебив [його преосвященство], — а якого ж ти роду? Де твої бумаги родові? (Марко Вовчок, VI, 1956, 253); За Петра І значення родових і особистих гербів дуже зросло (Наука і життя, 10, 1965, 39);
//  Пов'язаний із належністю до певного роду. У скіфських племен у різних видах жіночої праці було своє родове розмежування: дерев'яними і залізними веретенами могли користуватися лише бідні люди, а срібні були власністю знаті (Вечірній Київ, 17.I 1969, 4).

3. Який служить для розрізнення роду (у 6 знач.). Іменники, що походять з прикметників, зберігають прикметникову родову форму (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 305).
Родовий відмінок, грам. — відмінок, що відповідає на питання: кого? чого? Родовий відмінок іменників при дієсловах може мати семантико-граматичне значення часу (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 596.

Коментарі (0)

РОДОВИ́Й, а, е. Стос. до родів. Хвороби, які спостерігаються у дитини у віці до 3 тижнів, називаються хворобами новонароджених.. Такі є, наприклад, захворювання пуповини, .. різні родові травми (Хвороби дитячого віку, 1955, 9); В законні дев'ять місяців почалися у матері Октава родові потуги (Михайло Стельмах, I, 1962, 88).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 597.

Коментарі (0)