РОДИ́МЧИК, а, чол., розм. Те саме, що родимець. Про такі [нервові] хвороби на селі не чули. Бешиха і родимчик були зрозумілішими (Олесь Донченко, III, 1956, 83).
РОДИ́МЧИК, а, чол., розм. Те саме, що родимець. Про такі [нервові] хвороби на селі не чули. Бешиха і родимчик були зрозумілішими (Олесь Донченко, III, 1956, 83).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 593.