в означеннях
Тлумачення, значення слова «родимець»:

РОДИ́МЕЦЬ, мця, чол., розм. Приступ хвороби у маленьких дітей, вагітних та породіль, який супроводжується корчами і втратою свідомості. Уходжу, коли дитина лежить на полу, та так в'ється, так б'ється та кричить, немов на йому, не доводь господи! родимець... (Панас Мирний, I, 1949, 282); Пусти!.. Чи бач, як пан Рябка почастував? Коли б йому язик родимець одібрав, Щоб він замість Рябка довіку мав гарчати, А наш Рябко щоб сів за нього в карти грати! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 57); — Бодай їх родимець змалечку побив був, як отак хліборобити! — Огир аж одкинувся на спинку стільця (Андрій Головко, II, 1957, 50).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 593.

Коментарі (0)