РОДИ́НИ, дин, мн., розм.
1. Те саме, що пологи 1. Через тиждень.. бариня вперше після родин зволоклася з постелі (Панас Мирний, IV, 1955, 234); Мати молода твоя Не знесла родин; Так тепер і підеш ти По світу один (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 175).
2. Святкування з нагоди народження дитини. Чи де
бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, — Такої
гарної години Ніколи не втеряю я: І їм, і ласую доволі
(Леонід Глібов, Вибр., 1951, 65); [Риндичка (до старшини):]
Еге, то ото ж, кажу, було в понеділок, а у вівторок я
бабувала у Зіньки Тухленкової, старого Молочая
невістки, і принесла вам попелясту курочку і прохала на
родини (Марко Кропивницький, I, 1958, 502); Артистку часто запрошували
на родини, весілля, а то й просто в гості, і вона ніколи
не відмовлялася від таких запрошень (Мистецтво, 1, 1956,
43).
День родин — день народження. Досадно мені, що
я не встиг поздоровити Юрка в день його родин (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 407).