РОГОНО́СЕЦЬ, носця, чол., заст. Чоловік, якого зраджує жінка. Один ґазда, переконавшися, що таки дійсно піп ходить до його жінки, ужив звичайного средства [засобу] прозріваючих рогоносців — сказав, що йде.., а сам заховався (Гнат Хоткевич, II, 1966, 9); — Гадаю, він мовчатиме. І коли ти сам підв'яжеш язика, — все залишиться шито-крито... А Тернові теж не так уже приємно буде уславитися як рогоносець (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 491).