в означеннях
Тлумачення, значення слова «рогожа»:

РОГО́ЖА, і, жін.

1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь;
//  Шмат такої тканини. Проїхали сани, накриті рогожею, з-під котрої червоніли коров'ячі туші. То везли до яток м'ясо на продаж (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 117); Тиждень промайнув як один день. З ранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 191); З кори лип виготовляють рогожі, мотузки та малярні щітки (Столярно-будівельна справа, 1957, 9).

2. Груба, перев. полотняна матерія з шашковим переплетенням ниток. На козаку і рогожа пригожа (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 70); А Юріштанові то любо; якесь щемливе задоволене [задоволення] в тім знаходив. Знають, мовляв, попа і в рогожі. Не дивися, як я вбраний, а дивися, хто я такий є (Гнат Хоткевич, II, 1966, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 592.

Коментарі (0)