РОГО́ЖКА, и, жін.
1. Зменш. до рогожа 1. На постелі з різнобарвних аркушів афішного паперу, добре пом'ятих, накритий рогожкою з лика, в якій прийшла з фабрики якась машина, спав сторож друкарні (Іван Франко, VI, 1951, 251).
2. Те саме, що рогожа 2. Різноманітні рогожки,
діагоналі, твіди, пухкий драп, габардин, тканини, що
імітують трикотаж, — ось з чого добре пошити весняну
обнову (Вечірній Київ, 9.III 1967, 4).
В рогожку — з шаховим переплетенням ниток, як у
рогожі (у 2 знач.).