в означеннях
Тлумачення, значення слова «рокітливий»:

РОКІТЛИ́ВИЙ, рідко РОКОТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який розкотисто звучить, гуркоче. До заспівувача приєдналися рокітливі баси, лягали на степ сумним мелодійним гудінням (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281); Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 64); Послухавши хвилин п'ять рокотливий секретарів голос, що долітав аж з-за дверей,.. відвідувачі один за одним залишали прийомну (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 164); Це було якесь негучне, ледве чутне, але дуже протяжне, рокотливе гарчання (Юрій Смолич, I, 1947, 21).

2. Який утворює рокіт, рокоче. Перебрели [бійці] через рокітливий потік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 383).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 874.

Коментарі (1)