Словник української мови

РО́ЛЯ, і, жін., рідко. Роль. Андрій мовчки посміхається: роля зрадливого сина Бульби йому дуже подобається (Степан Васильченко, I, 1959, 153); Коли до правди річ іде, Я трафарету не боюся: Поважну ролю тут веде І в сукні голубій Настуся (Максим Рильський, Поеми, 1957, 174).
♦ Грати ролю — те саме, що Грати роль (див. грати2). Він був певний, що на нього ніхто не звертає уваги, а проте грав ролю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 428).

РОЛЯ́, і, жін., діал. Рілля. Оце йду додому і стежки не бачу, землі не чую од журби: то по ролі скачу, то в ярок залізу (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 337).