в означеннях
Тлумачення, значення слова «ростити»:

РОСТИТИ, рощу, ростиш, недок., перех.

1. Вирощувати, розводити що-небудь. Лукаш усе садовину ростив та кохав, та тим собі й тішився (Марко Вовчок, VI, 1956, 227); Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює — для століть! (Максим Рильський, III, 1961, 14); Для майбутніх садів він ростив дерева (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 121).

2. Ходити за ким-небудь, доглядати когось, турбуючись про здоров'я, виховання, розвиток, харчування і т. ін. — Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! Як ягодку, як пташечку, Кохала, ростила (Тарас Шевченко, I, 1963, 26); [Печариця:] Батько — велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив... на добру путь напучував... (Панас Мирний, V, 1955, 163); Ростила сина, викохувала, маленьким в любистку та м'яті купала (Василь Козаченко, Вибр., 1957, 107); Як би він хотів мати зараз тиху Миронову судьбу. Непомітно жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі (Михайло Стельмах, II, 1962, 74); — Мої товариші сильніші за мене, бо їх ростили батьки — робітники та селяни... (Гнат Хоткевич, I, 1966, 175);
//  Сприяти вдосконаленню, розвиткові кого-, чого-небудь. Комуністична партія дбайливо ростить учасників нового патріотичного руху, веде серед них велику виховну роботу (Комуніст України, 6, 1961, 25); Він сидить з блокнотом та олівцем в руках і дивиться на свою роту, яку плекав, навчав, ростив, як мати своїх дітей (Олесь Гончар, III, 1959, 114); Слава партії і комсомолу, Що ростять і виховують нас! (100 пісень.., 1946, 161);
//  який. Розвивати в комусь які-небудь риси характеру, поведінки і т. ін. І синів ти відважних ростила не для горя, тортур і ярма (Володимир Сосюра, II, 1958, 215).

3. перен. Безперервно збільшувати кількість, обсяг, розмір і т. ін. І сорочку, і штани,.. і рушники на стінах у хаті ростила, ткала, шила, а потім і прала щотижня моя мати (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 56);
//  Посилювати, зміцнювати що-небудь. От стоїть він і ростить злобу в собі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 252); І кожен з нас в душі ростив бажання Іти вперед, на захід, до мети! (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 885.

Коментарі (0)