в означеннях
Тлумачення, значення слова «ротмістр»:

РО́ТМІСТР, а, чол. У дореволюційній російській кавалерії та жандармерії — офіцерський чин, що відповідав чинові капітана в піхоті й інших військах; офіцер у такому чині. В наметі вже чекала вся польська рада воєнна, комісари, полковники і ротмістри (Осип Маковей, Вибр., 1956, 548); Ротмістр наказав зв'язати книги, сердито висякався і вийшов, кинувши на Ольгу Петрівну злий погляд (Микола Олійник, Леся, 1960, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 889.

Коментарі (0)