в означеннях
Тлумачення, значення слова «ротний»:

РО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до рота. Тихенько, як овечата, йшли новобранці до ротної казарми (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 297); — Є наказ, щоб тебе перевести на вільну квартиру, тільки з щоденним виходом на стройову муштру та на всі інші ротні заняття (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140); В ту ніч були ми втрьох у бліндажі: Я, замполіт і ротний старшина (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 3); В переліску, майже біля залізничної колії, роту очікував збіднілий у відступах ротний транспорт (Іван Ле, Право.., 1957, 166);
//  у знач. ім. ротний, ного, чол., розм. Командир роти. Пішли вони втрьох до фельдфебеля. Той зараз же повів їх до ротного (Панас Мирний, I, 1949, 225); — На ротному одежа затлілась, а він: «За мною, товариші!» (Олесь Гончар, II, 1959, 421).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 889.

Коментарі (0)