в означеннях
Тлумачення, значення слова «роз'ятрювати»:

РОЗ'ЯТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗ'ЯТРИТИ, ятрю, ятриш, док., перех.

1. Спричиняти, викликати у чому-небудь запалення, біль, подразнення чимсь. Спечена рука не піджила. Щоб не роз'ятрювати, Христя пов'язала її лихенькою ганчіркою (Панас Мирний, III, 1954, 81).
Роз'ятрювати (роз'ятрити) рану (рани) див. рана.

2. перен. Необережними словами, діями змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне. Те, що вона сказала йому правду, ще більше роз'ятрювало його горе (Натан Рибак, Час, 1960, 406); Кожне слово, що нагадує йому про провал, тільки роз'ятрить болячку (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 38);
//  Тривожити, хвилювати (душу і т. ін.). Пісня не заспокоювала, а, навпаки, ще дужче роз'ятрювала їй душу (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 155).
Роз'ятрювати (роз'ятрити) рану [в серці (душі)] див. рана; Роз'ятрювати (роз'ятрити) серце див. серце.

3. перен. Підсилювати, загострювати чимсь яке-небудь почуття, бажання і т. ін. Люди припадали сухими устами до слизьких холодних стін, але це не зменшувало, а лише роз'ятрювало бажання пити (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 72); Все ще роз'ятрюючи в собі образу на Марусю і жаль до себе, Ілько пролежав, аж доки на небі не проступили зірки (Петро Панч, I, 1956, 540); За два дні Костеву цікавість знову роз'ятрила несподівана зустріч у місті (Олесь Донченко, I, 1956, 58).

4. перен., розм. Сильно роздратовувати кого-небудь. — Говорити про це — тільки роз'ятрювати і себе, і когось (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 314); Бридкі пісні геть залу роз'ятрили, І захватом реве й буя жага... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 193); — Це ви, Артамонови, спантеличили мене, Микита Ілліч роз'ятрив! (Максим Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 205).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 873.

Коментарі (0)