в означеннях
Тлумачення, значення слова «роз'їжджатися»:

РОЗ'ЇЖДЖАТИСЯ, ається, аємося, аєтеся і розм. РОЗ'ЇЗДИТИСЯ, иться, имося, итеся, недок., РОЗ'ЇХАТИСЯ, їдеться, їдемося, їдетеся, док.

1. Покидати місце свого перебування, збору і т. ін., від'їжджаючи куди-небудь (про всіх або багатьох). Мало не ввесь наш гурток цієї осені роз'їжджається із містечкової школи вчитись далі (Степан Васильченко, II, 1959, 298); Коли, нарешті, дідусь і дядько Трохим спохватились, що їм треба купувати коня, ярмарок почав потроху роз'їжджатися (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 79); Не солодкою була вечірня трапеза в митрополичому палаці. Роз'їздилися гості мовчазні й зосереджені (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 168); Надвечір один по другому роз'їхались усі сусіди й знайомі небіжчика Моссаковського (Нечуй-Левицький, III, 1956, 12); Скоро розпрощаються [дівчата] з студентським життям, з Києвом, роз'їдуться у всі кінці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 300); — Посади.. не були розподілені. Минув місяць. Тоді, погрозивши зірвати сойм, ми роз'їхалися по домах (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14);
//  Від'їжджати, віддалятися один від одного, прямуючи в різні боки, місця. Бандити зривають з плечей карабіни і роз'їжджаються на дві сторони (Михайло Стельмах, II, 1962, 197); З тим і роз'їхались. Шрам повернув на Козелецький шлях; Червень із Василем невольником вернувсь до своякового хутора (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 178); Двоє виїхало наперед.. Роз'їхались. Один поїхав праворуч, другий — ліворуч (Микола Трублаїні, I, 1955, 68);
//  Прямувати в різні кінці, сторони для виконання певного завдання. — Хлопці, роз'їжджайтесь зараз по всьому хутору, і щоб до вечора всі хати були порозкидані. Людей із майном перевозьте до Троянівки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 179); Які ж шляхи широкі У нашому Союзі! Роз'їхались по світу Вчителювати друзі (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 142).

2. Переставати жити разом, в одному приміщенні.

3. Прямуючи назустріч один одному, не зустрічатися. Я, далебі, в тім не виною, Що так роз'їхався з тобою, Мені приказано втекти (Іван Котляревський, I, 1952, 145);
//  Не зачіпаючи, об'їжджати один одного при зустрічі. Він дійшов до вузла, де роз'їздились трамваї (Іван Микитенко, II, 1957, 86); При зустрічах на крутій дорозі, де важко роз'їхатись, а також при наближенні до такого місця водій автомобіля, який спускається, повинен давати дорогу транспорту, що рухається вгору (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 275).

4. Сковзаючи, розходитися, розповзатися в різні боки. Лижі його не слухались, роз'їжджалися в різні боки (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 301).

5. розм. Розходитися в боки, роз'єднуватися, утворюючи проміжок, щілину і т. ін. Вона пишається та величається, як собака в човні, розчепірила лікті, задерла пику вгору, закотила очі під лоб, а запаска так і роз'їхалась на обидва боки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 11); За дубовими ворітьми застукотіло-загрюкотіло, вони посередині трохи роз'їхалися, утворилася шпарка (Павло Загребельний, Диво, 1968, 53);
//  Розмотуватися від послаблення зав'язок. Хотілося вийти із строю, сісти на обочині, перепочити хоч десяток хвилин. А тут ще відчував [Сеспель] — обмотки почали роз'їжджатися (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 246).

6. розм. Розповзатися, розвалюватися від неміцності, давності і т. ін. (про предмети). Стара лежанка з каміння неначе присіла й роз'їхалась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 319).

7. розм., рідко. Надміру товстіти. Роз'їхалась, як верша в болоті (Номис, 1864, № 8631).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 687.

Коментарі (0)