в означеннях
Тлумачення, значення слова «роз'їзний»:

РОЗ'ЇЗНИ́Й, а, е.

1. Призначений для поїздки, роз'їзду (у 1 знач.). Прокіп, гупаючи чобітьми, біжить у хату. За хвилю виносить звідти на плечах сідло і, засідлавши свою роз'їзну коняку, мчить у Троянівку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 20);
//  у знач. ім. роз'їзні, них, мн. Гроші для службових роз'їздів. Пили штовхачі й реготали всю ніч. Живуть вони так місяці, а не дні! Зарплата іде, Добові, Роз'їзні (Степан Олійник, Вибр., 1959, 238).

2. Який постійно перебуває в поїздках, роз'їздах (у 1 знач.) за родом служби, занять. Я був призначений на посаду роз'їзного кореспондента (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 34); Десь далеко, мабуть, чи не біля переправи, перегукувались королівські роз'їзні дозорці (Яків Качура, II, 1958, 459);
//  Діяльність якого пов'язана з роз'їздом. Біля гаража стоїть напоготові «Буревісник», роз'їзна ремонтна майстерня (Олесь Гончар, I, 1954, 524); Платон поставив машину у дворі комбінату побутового обслуговування і хотів уже йти додому, але його затримав старший ремонтної роз'їзної бригади Митрофан (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 688.

Коментарі (0)