в означеннях
Тлумачення, значення слова «розбещуватися»:

РОЗБЕЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБЕСТИТИСЯ, ещуся, естишся, док.

1. Привчатися до поганих, аморальних звичок, ставати аморальним; псуватися. [Старик 1-й:] Один прокрався, другий запанів, той розпився, той розбестився... (Марко Кропивницький, III, 1959, 237); — Боремося за гідність Шаблієву, за його душу. Він же зовсім розбестився тут, друзів своїх, комбайнерів, не вважає за людей (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 125).

2. Послаблюючи вимогливість до себе, ставати недисциплінованим, свавільним; розпускатися. — Так і знай — котра людина багато нарікає на все та ойкає та стогне — копійка їй ціна, не варта вона жалю, і ніякої користі їй не буде, коли й поможеш... Тільки більше киснуть та розбещуються такі від жалю до них... (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 325); — Це що мені за манера — хворіти? Ти тут, бачу, розбестився без нас, певно, бігаєш роздягнутий? А може, десь холодну воду пив? (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 345); На старостування Окунь пішов неохоче: це ж дома наймити розбестяться, ще й обкрадатимуть його (Михайло Стельмах, I, 1962, 364); Але, як кажуть, не ті ковалі Тараса кували, не так залізо гартували, щоб міг він розбеститися в панській двірні (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 603.

Коментарі (0)