РОЗБІ́РЛИВИЙ, а, е.
1. Який виявляє вимогливість під час вибору або оцінки кого-, чого-небудь.
2. Якого можна легко сприйняти слухом або зором; чіткий, ясний.
РОЗБІ́РЛИВИЙ, а, е.
1. Який виявляє вимогливість під час вибору або оцінки кого-, чого-небудь.
2. Якого можна легко сприйняти слухом або зором; чіткий, ясний.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 613.