в означеннях
Тлумачення, значення слова «розбрідатися»:

РОЗБРІДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся і діал. РОЗБРО́ДИТИСЯ, имося, итеся, недок., РОЗБРЕСТИ́СЯ, едемо́ся, едете́ся і діал. РОЗБРОДИ́ТИСЯ, бро́димося, бро́дитеся, док.

1. Розходитися в різні боки, в різних напрямках (про всіх або багатьох). Ішли здебільшого за Самару, в синельниківські степи, а там уже й розбрідалися хто куди, на все літо, до перших осінніх заморозків (Олесь Гончар, I, 1959, 5); Розбродилися по дворах — косарі, в'язальниці стомлені... (Андрій Головко, I, 1957, 247); Коли опришки розбрелися з ну дів хто куди, а Маруся сиділа сама, щось латаючи, до неї підсів Юрчик (Гнат Хоткевич, II, 1966, 264); Південь. Спека не спада, Розбрелася череда (Іван Нехода, Ростіть.., 1947, 23);
//  по чому. Розходитись у різні боки, у різних напрямках по певній території. Кури різнопері по всьому дворищу розбрелися (Марко Вовчок, I, 1955, 216); Вони [ескімоси] розбрелися по Америці, стали чесними робітниками (Мирослав Ірчан, II, 1958, 99); Розбрелися хлопці по лісу (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 125);
//  розм. Розходитись або роз'їжджатись у різні місця, пориваючи родинні, службові і т. ін. зв'язки. Брати і сестри розбрелися на заробітки по економіях і заводах (Михайло Стельмах, II, 1962, 194); Він одружувався з таким запізненням, що батьки не дочекалися його весілля, а друзі та ровесники давно розбрелись по всій країні (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 251); Скажи, Аркадію, тобі не страшно, що ми кінчаємо школу, розійдемося, розбредемося і станемо до самостійної роботи, підемо здобувати собі фах... (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 159).

2. перен. Бути рідко розташованим (про предмети);
//  по чому. Рости на певній відстані одне від одного. Тоненькі ялинки розбрелися по схилах гір (Олесь Гончар, III, 1959, 104); Лесь бачить, як від них [брів] окремі волосинки розбрелися аж по верхніх повіках (Михайло Стельмах, I, 1962, 564); Спочатку були купи й ватаги, і це було так зване передлісся, а далі пішли купки й кущі, і, нарешті, окремі дерева розбрелися по рівнині (Юрій Яновський, II, 1958, 214).

3. перен., розм. Розсіюватися (про туман, хмари і т. ін.). Щухне дощ. Вже й тучі розбрелись (Валентин Бичко, Простота, 1963, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 616.

Коментарі (0)