в означеннях
Тлумачення, значення слова «розбрунькований»:

РОЗБРУНЬКО́ВАНИЙ, а, е. Який розтулився, розкрився (про бруньки, квіти, листя). З дерев, з молодого, щойно розбрунькованого листя капала вода і від того весняна ніч була сповнена шурхоту та шелесту, хоч навколо — жодної живої душі (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 160);  * Образно. Зоя має діло з телятами. Взимку порає їх, влітку пасе, радіє тим, що колгоспну череду виплекує та заразом ховає у лісі свою розбруньковану молодість (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 206);
//  Який покрився листям, квітами, сережками (про дерево). Могутньо тягло звідусіль прісними запахами весни, свіжих вод, розбрунькованих верб... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 616.

Коментарі (0)