в означеннях
Тлумачення, значення слова «розбризканий»:

РОЗБРИ́ЗКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розбризкати. Ярошенко побіг [до санітарів], зоставивши після себе кров, розбризкану на сухому грудді, на білій, повитій по стеблах, березці (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 94);
//  у знач. прикм. Підіймаючи навколо себе сяйво розбризканих хвиль, машини вже впевнено видиралися на протилежний берег (Олесь Гончар, III, 1959, 416); Згадалось Дмитрові осіннє поле, над дорогами поранковим туманом колишуться червоні проса, розбризканими самоцвітами переливається озимина (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 614);
//  розбризкано, безос. присудк. сл. Степ щодалі ставав чарівнішим. Уся поверхня здавалася зеленозолотим океаном, на якому розбризкано мільйони різних квіток (Олександр Довженко, I, 1958, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 615.

Коментарі (0)