в означеннях
Тлумачення, значення слова «розбризкувати»:

РОЗБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. Розпліскувати рідину бризками, дрібними краплями. Вона підійшла до великої білої миски з холодною водою, почала хлюпати на себе повними пригорщами, розбризкуючи воду по всій кімнаті (Іван Микитенко, II, 1957, 290); Машина швидко їхала по мокрому асфальту, і шини з тихим шумом розбризкували краплі осіннього холодного дощу (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 117); Наш куций газик-всюдихід уклонявся кожній ямці, але слухняно брав гірки, розбризкував геть калюжі (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 38);  * Образно. Неквапливо брав [Дзелензік] до рук баяна, розвертав його красивим червоним віялом. Дзвінким роєм розбризкував у принишклому березняку веселі звуки, що брали за душу (Юрій Збанацький, Доля, 1961, 21);
//  Розпиляти, розсіювати що-небудь. Особливо подобався Андрієві плакат, де над буряковими плантаціями літак розбризкує отруту (Олесь Донченко, IV, 1957, 451);
//  Розсипати, розкидати в різні боки (іскри, сніг і т. ін.). Половина хат горіла. Охоплена полум'ям солома тріщала, розбризкуючи іскри і попіл (Іван Багмут, Записки.., 1961, 64); Дівчина, не одриваючись від подруг, затупотіла ногами, розбризкуючи навколо сніг, і заляскотіла на все селище: Сніжок іде, метіль мете (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 148).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 615.

Коментарі (0)