в означеннях
Тлумачення, значення слова «розбуджувати»:

РОЗБУДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗБУДЖАТИ, аю, аєш, недок., РОЗБУДИТИ, буджу, будиш, док., перех.

1. Переривати чийсь сон, примушувати кого-небудь прокинутися. Веретено падає з рук [матері] і, вдарившись об землю, розбуджує [її]... (Панас Мирний, I, 1949, 327); Розбуджає він Івана, Та його й питає (Степан Руданський, Тв., 1949, 93); Задовго до світанку він розбудив кучера і наказав запрягати коні (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 382); Його розбудив галас у вагоні (Микола Трублаїні, Мандрівники, 1938, 30);  * Образно. Музика розбудила сонний ліс; луна розляглася по горбах, по долинах, неначе заразом заграло десь кілька оркестрів, — ефект був великий! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 143);
//  перен. Примушувати кого-небудь опам'ятатися, скинувши з себе заціпеніння, відірватися од нав'язливих думок і т. ін. — Пробачте, ви не знаєте, хто ця... дівчина чи жінка? — раптом запитую в якомусь підсвідомому бажанні розбудити його [слухача] від такого дивного заціпеніння (Іван Ле, Право.., 1957, 11); Раптом гучний брязкіт клямки в хаті, що праворуч нас, розбуджує мене від думок (Іван Багмут, Опов., 1959, 65).

2. перен. Спонукати до дії, примушувати бути діяльним, активним. Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір'ям підупалих, А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах! (Павло Грабовський, I, 1959, 387); Хотілося хлопцеві знайти таке слово, яке б враз розбудило дужих месників — надто багато кривди було навколо, не вистачало вже терпіння у людей зносити її (Слово про Кобзаря, 1961, 15); Жовтнева революція, будівництво соціалізму розбудили і підняли до самостійної історичної творчості відсталі в минулому народи, а деякі з них були врятовані від фізичного вимирання (50 років Жовтневої революції, 1967, 16).

3. перен. Сприяти виникненню, прояву або посиленню якихось почуттів, переживань, думок і т. ін. В тумані зникали, Мов у морі потопали [Олег та Святослав], Велику відраду у хановім серці розбуджали (Панас Мирний, V, 1955, 269); Але все ж вони [літературні вечори] живили, розбуджували, може, й туманні прояви інтересу до літературно-творчої дійсності (Іван Ле, В снопі.., 1960, 364); Українські народні пісні подають .. взірці чистої народної мови й високого поетичного вислову, розбуджують любов і повагу до рідного слова (Колесса, Музикознавчі праці, 1970, 245); Москва, як і в попередні рази, розбудила в Андрія хороші спогади з років навчання в Промакадемії (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 337).
Розбуджувати (розбудити) звіра див. звір 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 617.

Коментарі (0)