в означеннях
Тлумачення, значення слова «розбухати»:

РОЗБУХАТИ, аю, аєш, недок., РОЗБУХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розбух, ла, ло; док.

1. Збільшуватися в об'ємі від води, наповнюватися водою. Восени річка розбухає від дощів, по весні — від талого снігу, і тоді каламутна течія стає швидкою, розмиваючи нетвердий ґрунт берегів (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 14); Несамовиті гривасті потоки.. розбухали з кожною годиною (Олесь Гончар, III, 1959, 306);
//  Насичуватися, просякати вологою. Сліпуче квітневе сонце вигрівало сходи, земля розбухала, розкисала (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 17);
//  Збільшуватися від наповнення соками (про бруньки, зерно). Зерно розбухло, набралося соку. Зладили сівалки, щоб густіше сипалося зерно (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 127);
//  Розширюватися, набухати від надмірного припливу крові, молока і т. ін. Пальці рук судорожно повільно стиснулись, жили повільно стали розбухати, синіти (Мирослав Ірчан, II, 1958, 104);
//  перен., розм. Розтягуватися від збільшення вмісту чого-небудь. Минали дні, портфель розбухав все дужче, а коли вже його не можна було застебнути, Карпо викладав усі папери до шухляди (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 147).

2. розм. Ставати повним, товстим, одутлим (про людину);
//  Розпухати, набрякати (про частини тіла, органи людини). — Хоч лайте, хоч не лайте, а печінку бережіть, бо розбухне вона, мов калитка ваша (Михайло Стельмах, I, 1962, 26); Насилу Івасик одчепив од пальця рака.. А у Тарасика палець розбух, кров з його капає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 469); Очерет ріже ноги, п'яту ось пробив [Гнат], бруду набилося, горить, рве, п'ята розбухла, на землю ступить ніяк (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 205).
Голова розбухає від чого — про відчуття розумової втоми від надмірної роботи, турбот, галасу і т. ін. Завжди так: серце вогнем любові горить, а голова від романсів розбухає (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 9).

3. перен., розм. Надмірно збільшуватися, розростатися. Американський монополістичний капітал, що розбух на дріжджах воєнних прибутків і гонки озброєнь, захопив найважливіші джерела сировини, ринки збуту (Програма КПРС, 1961, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 619.

Коментарі (0)