в означеннях
Тлумачення, значення слова «розбиратися»:

РОЗБИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗІБРАТИСЯ, розберуся, розберешся, док.

1. Вникаючи в подробиці чого-небудь, розглядаючи щось детально, з'ясовувати істину, виносити певне рішення. — Адміністрація нехай розбирається. Винна Леся Кумач? Розслідуйте (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 96); [Трохим:] Чекай, Гавриле, треба розібратись... [Галя:] Нема чого розбирати. Нам остогидло слухати, як ви вихваляєтесь своїми заробітками (Олександр Корнійчук, II, 1955, 144); [Панна Мара:] Я скажу вам всю правду: я дочка петлюрівського полковника. [Зарудний:] У штабі розберуться (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 121);
//  Вникаючи в суть, деталі чого-небудь, доходити до розуміння чогось. Сміється [Юхим], плечима знизує: книжка, мовляв, як і справжня книжка, і сторінки й літери в їй, ..а почнеш розбиратись у їй, то немов хтось живий.. забрався туди та й патякає по-своєму (Степан Васильченко, I, 1959, 360); Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталось, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 217); — Мені наказали, щоб допоміг вам розібратися в житейській суєті (Михайло Стельмах, I, 1962, 411);
//  Орієнтуватися в обстановці, розуміти те, що відбувається. — Міняють [самостійники] личини, братовбивчу ворожнечу між нами посіяти хочуть... Думають, темні, згарячу не розберемось — де згуба, а де порятунок (Олесь Гончар, II, 1959, 190); Природний гомін навколо раптово перервався страшним вибухом. Подумати, розібратися, де краще лягти, не вистачало ні часу, ані глузду (Іван Ле, Право.., 1957, 109);
//  Піддавати аналізові що-небудь. Не мав часу розбиратися в плутанині спогадів (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 642); Думки, одна від одної складніші, болісніші, мучили його, і він, щоб розібратися в них, став пригадувати своє дитинство (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 217).

2. у (на) чому. Розуміти, усвідомлювати, з'ясовувати що-небудь для себе. — А тепер, бач: молоко на губах не обсохло, а туди ж... Та чи ж воно розбирається на тому, що то є меншовик, а що — більшовик і що таке справжня соціал-демократія? (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 41); Жаннет, офіціантка в кафе, не розбиралась у тому, що говорять про міністрів (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 133); — Зрозуміло, — зітхнув Анрі-Жак, хоча насправді розібрався в цьому значно пізніше (Юрій Яновський, II, 1954, 61);
//  Мати певні знання в якій-небудь галузі, бути добре обізнаним у чомусь. Добре розбирався він в складних взаєминах різних політичних партій (Андрій Головко, II, 1957, 585); В техніці.. він не дуже розбирався (Натан Рибак, Час.., 1960, 489); Василь Карпець, вусатий дядько,.. не згірше цигана розбирався на конях (Михайло Стельмах, II, 1962, 136);
//  Критично сприймати, оцінювати що-небудь. Скільки разів мені.. в житті доводилось спостерігати, як юнаки з очевидною ерудицією, що вміли розбиратись у всіх деталях кожної чужої сцени, першого-ліпшого кадру, — виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (Олександр Довженко, I, 1958, 20).
Без півлітра (півлітри) не розберешся див. півлітра.

3. Розрізняти кого-, що-небудь, враховувати відмінність, різницю між кимсь, чимсь. Степан Тимофійович бачив на своєму віку чимало людей і вмів у них розбиратися (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 53);
//  у чому. Розумітися на чомусь, мати досвід у чому-небудь. — Так оце ти... лікуєш людей? ..А хто ж тебе навчив цьому? — Мама. Вони в усяких зіллях розбиралися (Михайло Стельмах, II, 1962, 91); — Та я не дуже й розбираюсь у мелодіях, я вмію тільки співати по-перепелиному (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 12).

4. тільки док., розм. Стати зарозумілим, розпущеним, почати свавільно поводити себе; розпуститися. — Так тобі і треба. Ти вже було дуже розібрався, і вже й писаря не слухав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 220); — Коли хочеш сердитись, то сердься, а не кидай на святий хліб ложкою, — обізвався вперше сердито на свою жінку Карпо.. — Щось ти справді вже дуже розібралась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 302); А Максим — як ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок... Так розледачів, розібрався, розпився, що сказано: ні до чого (Панас Мирний, I, 1949, 214).

5. розм. Знімати з себе одяг; роздягатися. Людина розбирається, лягає і вкривається, але не одіялом, а грубою периною (Леся Українка, V, 1956, 38); Михайло ..перейнявся пустотливістю Жабі, вибриком подався в кут, де річка загинала за ліс, хутко розібрався й шубовснув у воду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 48).

6. розм. Ставати дужчим, сильнішим; посилюватися (про стихійні сили природи). Розбирався гострий, морозний вітер (Іван Ле, Наливайко, 1957, 82); Раптом зашуміло на ліщині листя. Вітрець розбирається, подумала Даринка й розплющила очі (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 265).

7. розм., рідко. Ставати на свої місця, розходитися по своїх місцях. Не встигло ще й розібратись стихійно виросле військо, .. ще й командира над ними нема (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 311).

8. тільки недок. Пас. до розбирати 1—4. Щоразу колишня ханська резиденція втрачала споруду за спорудою, бо аварійні об'єкти не укріплювались, а розбирались (Наука і життя, 12, 1966, 34); Те ж саме можна сказати і про кінець рецензії, де розбирається побічна сторона видання (Панас Мирний, V, 1955, 364).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 608.

Коментарі (0)