в означеннях
Тлумачення, значення слова «розчахнутий»:

РОЗЧА́ХНУТИЙ, РОЗЧА́ХНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розчахнути. Дуплиста верба, колись давно розчахнута громом,.. росла, зацвітала щовесни (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 74);
//  розчахнуто, безос. присудк. сл.  * Образно. — Товариші,.. ворота Криму розчахнуто. Плани Антанти бито (Олесь Гончар, II, 1959, 438).

2. у знач. прикм. Який розколовся, розщепився на частини (про дерева, гілки і т. ін.). Чумаченко побіг яром. Він добре знав місцевість, і за кілька хвилин спинився біля розчахнутої верби (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 315); Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом, знайшов потрібні мені папірці (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 19); Десь близько хрусне під вагою снігу розчахнена гілка — і вже Федоренко, а за ним і всі бійці насторожилися (Яків Качура, I, 1958, 501).

3. у знач. прикм. Широко, навстіж відчинений. З вулиці в розчахнуту хвіртку ринув натовп (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 11); Вливається натовп в розчахнуті двері (Леонід Первомайський, II, 1958, 367).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 859.

Коментарі (0)