в означеннях
Тлумачення, значення слова «розчахувати»:

РОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧАХНУ́ТИ, ну, неш, док., перех.

1. Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини, кожна упала на свій бік (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 151);  * Образно. На вежі бастіону раптом блиснув огонь — і гучний гарматний постріл розчахнув нічну тишу (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 168);
//  безос. Не поле, а барліг. Немов табун бісів товкся — копи несе, снопи котить, розчахує дерева, обламує гілля (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 235);
//  Розсікати, розтинати зверху до низу чимсь гострим. Молодий полковник.. у ту ж мить навскіс розчахнув ззаду другого перебіжчика (Іван Ле, Наливайко, 1957, 365).

2. тільки док. Спричинити незручним, різким рухом розрив зв'язок, тканини в паху. Колоть же така — ні з двору! Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той — вола розчахнув, а той — разом пару (Панас Мирний, III, 1954, 7).

3. Широко, навстіж відчиняти. Толя Дробот з грюкотом розчахнув вікно і з дитячим подивом у в очах милувався лискучими бруньками каштана (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 5).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 859.

Коментарі (0)