РОЗЧЕРВОНІТИСЯ, іюся, ієшся, док. Сильно
почервоніти від припливу крові до шкіри. За ті три дні
її і не пізнати: запали очі, набрякли-розчервонілись
(Панас Мирний, III, 1954, 129); Нехай хоч вуха побіліють
трохи, а то так розчервонілися, що одразу виказують
його хвилювання (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 157);
//
Покритися рум'янцем; розрум'янитися. [Максим:]
Дивіться, дивіться, як розгулялась наша Груня!
Розчервонілась, як півонія (Степан Васильченко, III, 1960, 159); — Сам своїм
очам не вірю: на Варчуковій бричці сидить Дмитро.
Розчервонівся, вид радісний (Михайло Стельмах, II, 1962, 376);
Юрба клекотіла. Сірі обличчя розчервонілися, і в очах
заграли то грізні, то радісні вогники (Андрій Головко, I, 1957,
60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 860.