Словник української мови

РОЗЧЕРВОНІТИСЯ, іюся, ієшся, док. Сильно почервоніти від припливу крові до шкіри. За ті три дні її і не пізнати: запали очі, набрякли-розчервонілись (Панас Мирний, III, 1954, 129); Нехай хоч вуха побіліють трохи, а то так розчервонілися, що одразу виказують його хвилювання (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 157);
//  Покритися рум'янцем; розрум'янитися. [Максим:] Дивіться, дивіться, як розгулялась наша Груня! Розчервонілась, як півонія (Степан Васильченко, III, 1960, 159); — Сам своїм очам не вірю: на Варчуковій бричці сидить Дмитро. Розчервонівся, вид радісний (Михайло Стельмах, II, 1962, 376); Юрба клекотіла. Сірі обличчя розчервонілися, і в очах заграли то грізні, то радісні вогники (Андрій Головко, I, 1957, 60).