в означеннях
Тлумачення, значення слова «розчищати»:

РОЗЧИЩАТИ, аю, аєш, недок., РОЗЧИСТИТИ, ищу, истиш, док., перех.

1. Очищати, звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. З самого ранку нас. примушували розчищати від болота, мести, вимощувати камінцями і посипати піском увесь табір (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 36); Недалеко від парадного старий двірник, дядя Панас, з мітлою в руках розчищав тротуар (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 43); Солдати набили коси, розчистили перед кулеметами сектори обстрілу (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 307); Повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 11);  * Образно. — Десь же повинна бути у них совість, — сказав Заруба. — Тільки закидана, захаращена брудом. Треба її одкопувать заново, розчищать (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 76);
//  Прибирати, згрібати і т. ін. що-небудь звідкись, звільняючи місце, простір. Собака відразу почав виказувати неспокій, але господар звелів йому лежати, а сам узявся розчищати довкола барлога сніг (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 86); Іван нахилився над тим місцем, де вчора било джерельце,.. розчистив твань, повитягував довгі батоги куширу (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 28).
 Розчищати (розчистити) ліс (тайгу і т. ін.) — вирубувати дерева, проріджуючи ліс (тайгу і т. ін.). Розчищають ліси у Карпатах, Чуть розмову пили й топірця (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 106); Розчищати тайгу треба було для знімання майже кожного кадру (Олександр Довженко, III, 1960, 122).

2. Звільняти (місце, прохід і т. ін.) від кого-, чого-небудь. Ішли, пробивали замети круті, Ішли, розчищали машинам путі (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 154); Городовики розчистили місце, і губернатор з дружиною і дочкою ввійшли до саду (Юрій Смолич, II, 1958, 115);
//  перен. Усувати соціальні, економічні і т. ін. причини, перешкоди для розвитку чого-небудь. Революціонери — подвижники марксистської думки розчищали шлях науці про суспільство і методи його перетворення (Радянська Україна, 31.III 1963, 1); — Крах фашизму в Європі розчистив дорогу для розвитку групи країн народної демократії в Європі і в Азії (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 53).
Розчистити під горіх див. горіх.

3. Прочищаючи, розширяти, вирівнювати що-небудь. Кайла.. копирсали землю, а лопати хутенько розчищали яму, все глибше риючи ковбаньку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 321); Урізали й городів, розчистили не вулицю, а майдан... — Знов велено: позносити насупроти палацу всі хатки (Панас Мирний, I, 1949, 195).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 861.

Коментарі (0)