РОЗДІ́ЛЕННЯ, я, сер. Дія за значенням розділити, розділяти. Копенгагенський конгрес прямо осудив розділення професійних спілок за національностями (Ленін, 24, 1972, 284); Мати безмірно рада листуванню з донькою, пише, що приїде, як тільки попродає дещо з того, що залишиться їй після розділення майна з чоловіком (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 71).