в означеннях
Тлумачення, значення слова «розділяти»:

РОЗДІЛЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗДІЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДІЛИТИ, ділю, ділиш, док., перех.

1. Ділити що-небудь на частини, шматки і т. ін. Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 225); Учитель навпомацки, нервуючи, знаходить пачку листівок, розділяє її надвоє і вкладає в чоботи (Михайло Стельмах, I, 1962, 438); Розділили її [тараню] не на двоє, а на троє (Панас Мирний, IV, 1955, 24);
//  Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. Розділивши хутко людей на дві групи, Рязанцев і Буря кинулись один до охопленого вогнем навісу, другий — навздогін паліям (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 338);
//  Класифікувати за певними ознаками. Одні виносили дошки зсередини, другі відбирали та подавали їх дальше, треті складали їх.., значили, розділювали на вузькі й широкі (Ольга Кобилянська, I, 1956, 461); Всю молодь, яка вирувала навколо Уласа, можна було, на його думку, розділити на три групи: перша група — юнаки і дівчата, що належали до робітничих сімей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 57);
//  перен. Певним чином розпоряджатися своїми силами, часом і т. ін. Свій час умів він розділити так, що на всяку роботу, на всяку науку знаходив час і пору (Іван Франко, III, 1950, 29).

2. Здійснювати арифметичну дію ділення.

3. Розподіляти між ким-небудь, даючи або призначаючи кожному відповідну частину. Зібралися люди, лагодяться калач розділяти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 219); Того літа риба ловилась дуже погано. Забродчики розділили восени доход і насилу заробили по двадцять карбованців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 249); За побратимство ми із світом цілим, Хліб-сіль, ковток води в путі розділим (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 85);
//  Давати кому-небудь частину чогось свого, ділитися чимсь. — Прошу Енею поклонятись І хліба-солі не цуратись, Кусок останній розділю (Іван Котляревський, I, 1952, 174); Спасибі, друже мій убогий! Ти, знаю, лепту розділив Свою єдину... (Тарас Шевченко, II, 1963, 251).

4. Створювати проміжок (проміжки) між ким-, чим-небудь, роз'єднувати когось, щось. — Напирайте ззаду, Кукубенко й Паливодо! Мішайте їх [ляхів], мішайте, розділяйте (Олександр Довженко, I, 1958, 251); Зрівнявши, Марина розділила його [волосся] на дві половини, ще почесала, а потім заплела в коси (Панас Мирний, III, 1954, 178);
//  Бути межею між ким-, чим-небудь, розмежовувати когось, щось. Внизу за шосе шумить гірська річечка, Руський Потік, що плине долиною до Дунайця й розділяє двоє пасом карпатських гір (Нечуй-Левицький, II, 1956, 396); Іван бере стільця й сідає проти неї. Їх розділяє стіл (Петро Колесник, Терен.., 1959, 361); Ні моря, ні пасма гір Нас не розділять вже тепер (Терень Масенко, Київ. каштани, 1954, 43);
//  перен. Робити неможливими зв'язки, єднання, спілкування. Нас розділяють з ліквідаторами ті самі незгоди, які розділяють реформістів і революціонерів скрізь (Ленін, 24, 1972, 283); Панівні реакційні кола та їх буржуазні уряди, вірні давньому принципові — розділяй і владарюй, — сіяли національну ворожнечу і розбрат, намагалися сварити народи між собою (Максим Рильський, IX, 1962, 113); Тепер, виявилося, вже й земля їх [любчан] не ріднила, а, навпаки, розділяла (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 98).

5. Переживати що-небудь спільно з кимсь; утішати когось у чому-небудь. Зійдуться та тугу розділяють, біду свою тішать (Марко Вовчок, VI, 1956, 303); Підійшли купці з каравану, розділили горе старого, потішили ласкавим словом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 151); Княгиня Волконська та княгиня Трубецька кинули виклик цареві.., щоб розділити з своїми чоловіками їх страдницьку долю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 182);
//  Брати участь у чому-небудь разом з іншим (іншими). Хочеться звернутись до художників, операторів, асистентів, освітлювачів, — до всіх, хто повинен розділити зі мною складний труд створення картини (Олександр Довженко, I, 1958, 185);
//  Разом з кимсь користуватися чим-небудь, споживати щось. Гей, покличемо всю артіль Розділить з нами хліб і сіль (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 105).
Розділяти ложе див. ложе 1; Розділяти (розділити) постіль з ким — те саме, що Розділяти ложе (див. ложе 1). Параска-Роксолана, бач, саме й мріяла про те, щоб розділити свою постіль — не з осоружним Демидом, а з молоденьким сотником (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 456).

6. рідко. Приєднуватися до чиїх-небудь думок, почуттів, схвалювати, підтримувати їх. Мій пієтизм до Вас [П. Мирного] розділяють і земляки, отож не диво, що ми так зраділи, прочитавши Вашу нову працю «Морозенко» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195); Дорош не відповідав, але видно було, що він не розділяє захоплення Оксена (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 206).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 665.

Коментарі (0)