в означеннях
Тлумачення, значення слова «розділятися»:

РОЗДІЛЯТИСЯ, яюся, яєшся і рідко РОЗДІЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДІЛИТИСЯ, ділюся, ділишся, док.

1. Ділитися на частини, шматки і т. ін.;
//  Поділятися на менші одиниці (про колектив людей). Розділяйтеся на три купи і ставайте на три дороги перед трьома брамами (Олександр Довженко, I, 1958, 248); Для того щоб прискорити ремонт, Власенкова бригада розділилась (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 351);
//  Утворювати розгалуження; розгалужуватися. Ріка під містком розділялася надвоє (Яків Баш, Вибр., 1948, 79); Далі розлилось Червоне море і розділилося по половині (Леся Українка, I, 1951, 256).

2. Ділитися на якесь число без лишку.

3. Розподіляти між собою (спільне господарство, майно і т. ін.). Брати у батьківській жили старій оселі, Не розділявшися (Максим Рильський, Поеми, 1957, 27).

4. Роз'єднуватися, утворюючи проміжок між ким-, чим-небудь. Руденька рідка борідка розділялася на два довгі клиночки і вся світилась наскрізь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 57);
//  Розходитися в різні боки. Гребці розділилися. Іван вийшов на берег, а Пилип поплив за човном (Панас Мирний, I, 1954, 312); Лена вправо, я ж уліво — й розділилися умить (Павло Тичина, II, 1957, 325);
//  Розмежовуватися, відділяючись чим-небудь, що є посередині. Приміщення розділяється довгим коридором.

5. перен. Бути різними; виявлятися суперечливими. Гадки розділилися. Йон з Прохірою стояли на першому проекті та покладали надію на службу божу; Маріцца схилялася на Йочів бік (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275); Іти чи не йти Усманові увечері до Марти? Думки батарейців про це розділились (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 8).

6. тільки недок. Пас. до розділяти, розділювати 1—3.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 666.

Коментарі (0)