в означеннях
Тлумачення, значення слова «роздягнений»:

РОЗДЯ́ГНЕНИЙ, РОЗДЯ́ГНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздягти, роздягнути. Марусі було якось не по собі в одній задній запасці: мовби зовсім роздягнена (Гнат Хоткевич, II, 1966, 148); Роздягнутий по пояс, він стояв у садку в медсанбаті перед сестрою й, піднявши руки на голову, поволі повертався, вмотуючись таким чином в бинт (Олександр Довженко, I, 1958, 300);
//  роздягнуто, безос. присудк. сл. За цілу зиму вперше свитки Всіма роздягнуто було (Сергій Воскрекасенко, І всерйоз.., 1960, 92).

2. у знач. прикм. Без одягу; неодягнений, голий. Села нема. Його татари змели залізом і огнем. Він бачить... хвилями пожару людей роздягнених жене... (Володимир Сосюра, I, 1957, 353); Роздягнутий Юра лягає на спину, і мати укриває його до плечей (Юрій Смолич, II, 1958, 13);
//  у знач. ім. роздягнений, ного, чол.; роздягнена, ної, жін. Без одягу, неодягнена, гола людина. Марія.. виймила [вийняла] зі скрині сорочку і подала роздягненому (Василь Стефаник, I, 1949, 197).

3. у знач. прикм., перен. Без зеленого вбрання (про дерева, землю і т. ін.).

4. у знач. прикм., перен., розм. Який був підданий руйнуванню, розоренню; спустошений, бідний, убогий. Давно вже радгоспні механізатори роздягли, обдерли те судно.., а тепер, під час перекуру, зібравшись коло майстерень, весело кивають в бік затоки, в бік роздягнутого сталевого велетня (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 675.

Коментарі (0)