в означеннях
Тлумачення, значення слова «роздобуток»:

РОЗДОБУ́ТОК, тку, чол., розм.

1. Дія за значенням роздобути. — Нехай ідуть [діти] так само на роздобутки, як я!.. Я про них дбати не буду! (Іван Франко, VII, 1951, 34); Витягти лобасту голову вперед, потрюхикає [вовк] на роздобутки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 506).

2. Те саме, що здобич 1—2. Замість вдячності, за твої ж роздобутки рідний твій батя готовий в зашийок гнати свою дитину з двору... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 668.

Коментарі (0)