в означеннях
Тлумачення, значення слова «роздобича»:

РОЗДОБИ́ЧА, і, жін., розм., рідко. Те саме, що роздобуток. Як побіжить [лев] бувало на роздобичу, так усіх, хто б йому не попався по дорозі, розриває на шматки і кидає (Українські народні казки, 1951, 55); Поїхали вони на роздобичу (Павло Чубинський, II, 1878, 251).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 667.

Коментарі (0)