в означеннях
Тлумачення, значення слова «роздум»:

РОЗДУМ, у, чол.

1. перев. мн. Думки, міркування з приводу чого-небудь. Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 11); Він, викинувши з голови всі ті роздуми, які мучили його, швидко закрокував до своєї хати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 254); Ту сердечну, повну роздуму й глибокого людського почуття пісню слухали з однаковою увагою і росіяни,.. і білоруси (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 153).

2. Те саме, що роздумування 1. Я роздумам вечірнім оддаюсь, — Перед Мічуріним, перед Бербанком 3 глибокою пошаною клонюсь (Максим Рильський, II, 1960, 70); А тут, на березі Гудзона, Нема для роздуму хвилин (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 5); Не мала [Ганна] стільки часу для роздуміву як зараз (Олесь Гончар, II, 1959, 261); Сергій любить самотність, а такі люди, очевидно, схильні до роздумів, вони все аналізують (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 88); Головну силу Успенського Франко бачив у його глибоких роздумах над долею свого народу (Радянське літературознавство, 3, 1957, 45).
Без роздумів — не думаючи, не вагаючись. Вірив [Шаптала]: такий, як Федір Дмитрович, не стане марнувати його сил десь на другорядній дільниці. Тому й згодився без роздумів (Павло Загребельний, Спека, 1961, 53); Занурюватися (зануритися) в роздуми див. занурюватися.

3. Стан заглиблення у власні думки. Іноді він надовго поринав у такий глибокий роздум, що його будили, як сонного (Олександр Довженко, I, 1958, 430); Вранці після мовчання і довгих роздумів батько похмуро став на поріг (Михайло Стельмах, I, 1962, 600); Після якоїсь хвилини роздуму раптом уся шеренга хитнулась і... твердо зробила три кроки вперед (Олесь Гончар, II, 1959, 346).
 В роздумі (роздумах) — в задумливому стані; задумливо. Ганна хвилину постояла в роздумі (Олесь Гончар, II, 1959, 256); В роздумі зупинився [Терентій] на подвір'ї (Михайло Стельмах, I, 1962, 498).

4. Твір або частина твору, в якій автор висловлює свої думки, переживання, почуття. Ця [народна] тема постійно відчутна в його [О. Гончара] письменницьких роздумах, в найбільш об'ємних його образах — від Хоми Хаєцького до Данька Яреська (Про багатство літератури, 1959, 232); Серед творів останнього періоду війни справляють велике враження кілька роздумів, у яких Рильський проявив кращі риси свого ліричного таланту (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 96).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 672.

Коментарі (0)