в означеннях
Тлумачення, значення слова «роздумувати»:

РОЗДУМУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДУМАТИ, аю, аєш, док.

1. тільки недок., неперех. Багато і напружено думати, міркувати. Посиділи мовчки, — він, смакуючи своє лихо, а я — роздумуючи та розгадуючи... (Марко Вовчок, VI, 1956, 269); Христя не кидала свого суму. Тоді сам Грицько став журитися, став роздумувати (Панас Мирний, I, 1949, 296); Куди ж воно поділося теє дитинство? — роздумував Тимко, вглядаючись у непроглядні приташанські тумани, що нічною мрякою висіли над лугами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 275);
//  також док., про кого — що; над ким — чим. Спрямовувати свої думки на кого-, що-небудь. Христя зосталася і, роздумуючи про подругу, почала вдесяте обдивлятися хату (Панас Мирний, III, 1954, 226); Лишилася [вдова] сама з дитиною. Жила собі... Багато про життя не роздумувала (Андрій Головко, II, 1957, 191); [Адам:] Роздумав я над цим і прийшов до переконання, що є між нами провокатор (Мирослав Ірчан, I, 1958, 182);
//  також док., із спол. що, як і т. ін. Розмірковувати над чим-небудь. Ідучи додому, він роздумував, як його до батька-матері підступити, як їх ублагати (Панас Мирний, IV, 1955, 36); Вже перед самим сходом сонця чоловік вскочив у Синяву, завів коні в глибокий байрак, міцно прив'язав їх до дерева, а сам лихий, мов біс, пішки подався в село, важко роздумуючи, що ж буде з його добром? (Михайло Стельмах, I, 1962, 500); На порозі стояв старий високий циган, немов роздумував, чи увійти до хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368); До вечора та через ніч Антосьо роздумав, що доведеться пішки йти, коли не поїде волами (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 129);
//  Багато думати, вагатися, приймаючи яке-небудь рішення. Справді війна. Багато людей затривожилось, але багато й не думало про це. Не було коли роздумувати (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 195); Хлопець не роздумував, як я, він занурився у воду і зірвав лілею під самий корінь (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 87); Повільно, ніби роздумуючи, злітали вгору ракети — червоні, зелені, білі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 109).
 Недовго роздумуючи; Не роздумуючи довго — одразу, швидко. Недовго роздумуючи, він іде прямо до вітряка (Михайло Стельмах, II, 1962, 69); Не роздумуючи довго, Сахно вхопила важкого стільця і кинулася просто на ворога (Юрій Смолич, I, 1958, 93).

2. перех. і без додатка. Всебічно обдумувати, продумувати що-небудь. Батько щось роздумує, потім каже присмучено: — Діди й прадіди пішки ходили, хоч, мабуть, не один в душі сокола носив... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14); Тут [у лісі].. мала вона час роздумати всесторонньо свій крок (Іван Франко, VIII, 1952, 304); [Параска:] Воно, бачиш, роздумаєш, то і справді нема чого журитись (Степан Васильченко, III, 1960, 38).

3. тільки недок., неперех., рідко. Мислити, думати. Він тільки вміє як слід робити, що його батько загадає, а сам не вміє роздумувати (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 228).

4. тільки док., неперех. Відмовитися від задуманого, змінити свій попередній намір, своє попереднє рішення. Поки Івась чистив тараню, Грицько носився з торбою, хотів заховати у бур'яні.. та роздумав (Панас Мирний, IV, 1955, 20); Оксен довго дивився йому вслід; хотів завернути назад і сказати, щоб Кузь забрав солому, але потім роздумав (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 673.

Коментарі (0)