РОЗДУМУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДУМАТИ, аю, аєш, док.
1. тільки недок., неперех. Багато і
напружено думати, міркувати. Посиділи мовчки, — він,
смакуючи своє лихо, а я — роздумуючи та розгадуючи...
(Марко Вовчок, VI, 1956, 269); Христя не кидала свого суму.
Тоді сам Грицько став журитися, став роздумувати
(Панас Мирний, I, 1949, 296); Куди ж воно поділося теє
дитинство? — роздумував Тимко, вглядаючись у непроглядні
приташанські тумани, що нічною мрякою висіли над лугами
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 275);
// також док., про кого — що; над
ким — чим. Спрямовувати свої думки на кого-,
що-небудь. Христя зосталася і, роздумуючи про подругу,
почала вдесяте обдивлятися хату (Панас Мирний, III, 1954, 226);
Лишилася [вдова] сама з дитиною. Жила собі... Багато
про життя не роздумувала (Андрій Головко, II, 1957, 191);
[Адам:] Роздумав я над цим і прийшов до
переконання, що є між нами провокатор (Мирослав Ірчан, I, 1958, 182);
// також док., із спол. що, як і т. ін. Розмірковувати
над чим-небудь. Ідучи додому, він роздумував, як його
до батька-матері підступити, як їх ублагати
(Панас Мирний, IV, 1955, 36); Вже перед самим сходом сонця
чоловік вскочив у Синяву, завів коні в глибокий байрак,
міцно прив'язав їх до дерева, а сам лихий, мов біс,
пішки подався в село, важко роздумуючи, що ж буде з його
добром? (Михайло Стельмах, I, 1962, 500); На порозі стояв
старий високий циган, немов роздумував, чи увійти до хати
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368); До вечора та через ніч Антосьо
роздумав, що доведеться пішки йти, коли не поїде
волами (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 129);
// Багато
думати, вагатися, приймаючи яке-небудь рішення. Справді
війна. Багато людей затривожилось, але багато й не
думало про це. Не було коли роздумувати (Наталія Кобринська, Вибр.,
1954, 195); Хлопець не роздумував, як я, він занурився
у воду і зірвав лілею під самий корінь (Дмитро Ткач, Жди..,
1959, 87); Повільно, ніби роздумуючи, злітали вгору
ракети — червоні, зелені, білі (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959,
109).
Недовго роздумуючи; Не роздумуючи довго — одразу,
швидко. Недовго роздумуючи, він іде прямо до вітряка
(Михайло Стельмах, II, 1962, 69); Не роздумуючи довго, Сахно
вхопила важкого стільця і кинулася просто на ворога
(Юрій Смолич, I, 1958, 93).
2. перех. і без додатка. Всебічно обдумувати, продумувати що-небудь. Батько щось роздумує, потім каже присмучено: — Діди й прадіди пішки ходили, хоч, мабуть, не один в душі сокола носив... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14); Тут [у лісі].. мала вона час роздумати всесторонньо свій крок (Іван Франко, VIII, 1952, 304); [Параска:] Воно, бачиш, роздумаєш, то і справді нема чого журитись (Степан Васильченко, III, 1960, 38).
3. тільки недок., неперех., рідко. Мислити, думати. Він тільки вміє як слід робити, що його батько загадає, а сам не вміє роздумувати (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 228).
4. тільки док., неперех. Відмовитися від задуманого, змінити свій попередній намір, своє попереднє рішення. Поки Івась чистив тараню, Грицько носився з торбою, хотів заховати у бур'яні.. та роздумав (Панас Мирний, IV, 1955, 20); Оксен довго дивився йому вслід; хотів завернути назад і сказати, щоб Кузь забрав солому, але потім роздумав (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 31).