в означеннях
Тлумачення, значення слова «роздумуватися»:

РОЗДУМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДУМАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Те саме, що роздумувати 1. Знаходилися й товариші на втечу, і Марусяк на початках був зрадів, але потім почав роздумуватися — і взяли його сумніви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 103); Роздумався я отакечки, розгадався, та, трохи позітхавши, почав всміхатись (Марко Вовчок, VI, 1956, 270); За минулим -Валентин Модестович особливо не шкодував. Та коли отак роздумаєшся, якось сумно стає, що ті часи вже не повернуться (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 159);
//  про кого — що; також із спол. що, як і т. ін. Розмірковувати з приводу кого-, чого-небудь. Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Марко Вовчок, I, 1955, 151); За роботою та за турботою і часу не було роздуматися, як же воно зі мною далі буде (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 5);
//  безос., рідко, Я любила самоту, мамо, В ній працювалося і роздумувалося так свобідно й легко (Ольга Кобилянська, II, 1956, 322).

2. тільки док., розм., рідко. Те саме, що роздумувати 4. Горпина кинулася була, щоб завернути чоловіка, але зразу й роздумалася (Любов Яновська, I, 1959, 333).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 673.

Коментарі (0)