в означеннях
Тлумачення, значення слова «роздуватися»:

РОЗДУВАТИСЯ і рідше РОЗДИМАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗДУТИСЯ, роздуюся, роздуєшся і рідше розідмуся, розідмешся; мин. ч. роздувся, лася, лося; док.

1. Починати горіти сильніше внаслідок припливу повітря;
//  Починати яскраво палати (про вогонь, пожежу, полум'я і т. ін.).

2. перен. Ставати більшим, великим за розмахом, поширенням і т. ін.;
//  Збільшуватися внаслідок розширення. Коли .. увесь колективний маєток зібрати в одне місце та привести до ладу, то і збоку людям буде видно, що роздувається неабияке господарство (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 295).

3. Збільшуватися в об'ємі; надуватися. Дуже в нього на грудях розпухло (ото все та аорта роздимається) (Леся Українка, V, 1956, 157);
//  Реагуючи на певні психологічні або фізіологічні подразники, збільшуватися в об'ємі (про щоки, губи, ніздрі і т. ін.). Розкидавшись і розкрившись, спить на своєму матраці Петруня... Уші у його в сонного горять, роздуваються ніздрі (Степан Васильченко, II, 1959, 67); Щоки у хлопця роздулися від захованих під ними монет (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 12);
//  Збільшуватися в об'ємі, розходячись у різні боки; здуватися. Хмара, вже зовсім чорна,.. здригалася від грому і, роздуваючись на всі боки, грізно сунула на Вужаче (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 51); Як не вигріває Марія жаром.. кутки, а вони брудними коржами роздуваються від долівки до самої стелі (Михайло Стельмах, I, 1962, 230).

4. перен., розм. Проявлятися з надмірною інтенсивністю. — Все це веде до того, що штучно роздувається в дітей честолюбство (Олесь Донченко, V, 1957, 383); Його вражений гонор роздувався, наче пухир глибоководної риби, яку витягли на поверхню (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 110).

5. Розсуватися, розходитися в різні боки від подуву вітру, коливатися. Летить [пан сотник] попід небесами: руками бовта, мов крилами, черкеска йому роздувається, ногами дрига (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 201); Широкі пташині крила розкинулись, як вітрила, і пір'я туго роздувається (Олесь Донченко, II, 1956, 288); Поли його ватянки роздималися (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 100).

6. розм., рідко. Починати сильно віяти, дути (про вітри). Прокляті вітри роздулися, А море з лиха аж реве (Іван Котляревський, I, 1952, 67).

7. тільки недок. Пас. до роздувати, роздимати 1—4.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 672.

Коментарі (0)