в означеннях
Тлумачення, значення слова «роздвоюватися»:

РОЗДВОЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДВОЇТИСЯ, оюся, оїшся, док.

1. Ділитися на дві частини, роз'єднуватися надвоє. Чисто виголене підборіддя трохи роздвоювалося (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 18); Через якусь хвилину Давидові здається, що місяць раптом роздвоюється, а зорі почали товктися, підстрибувати (Михайло Стельмах, I, 1962, 479); — Мені завжди хотілось ніби роздвоїтися, розмножитися, розірватися на сто шматків, і щоб кожна моя частина жила, й творила, й пізнавала різне гарне, і щоб все це був я (Олександр Довженко, I, 1958, 353);
//  Розгалужуватися на два боки або надвоє (про дорогу, колію і т. ін.). Рівна дорога, роздвоюючись, вужчала (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 32); Вагони вже гуркотіли на дальніх стрілках, колія роздвоювалася, троїлася, поїзд підходив до великої станції (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 23); Широкий Дунайський рукав роздвоївсь і круто загнув праворуч і ліворуч (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 309).

2. перен. Втрачати цілісність (почуття, ставлення, погляду); приходити до стану внутрішнього розладу. Душа юнака роздвоювалась. Він шанував Байду, був одним з кращих його учнів, та коли б Шаблій лише моргнув йому з свого комбайна, він не задумався б і перебіг би до.. Шаблія (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 23); Життя його роздвоїлося, розкололося надвоє (Панас Мирний, III, 1954, 186); Олекса-чортоборець боявся стати богоборцем. Віковічна віра всіх предків не могла так скоро зникнути в одному індивідуумі — і Олекса роздвоївся (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 132).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 663.

Коментарі (0)