РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина — роздичавіла (Словник Грінченка).
РОЗДИЧА́ВІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей. І не здоровкається дитина — роздичавіла (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 665.