РОЗГАДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАДАТИ, аю, аєш, док.
1. перех. і без додатка. Орієнтуючись на
окремі характерні ознаки або керуючись якими-небудь
відомостями, усвідомлювати, осягати розумом що-небудь.
Дівчачу натуру трудно розгадати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
36); [Колос:] Надто рисковано, якщо вони
розгадають наш хід (Олександр Корнійчук, II, 1955, 45); Коли Надя Волошко
так несподівано й поспішно вийшла з кімнати, Андрій
Осокін ще довго стояв біля стола і намагався розгадати,
що могла означати така її поведінка (Дмитро Ткач, Плем'я..,
1961, 194); Біля поваленого хліва горів вогонь.. Звідти
доносився тихий, одноманітний речитатив, і тяжко
було розгадати, чи то співає хтось, чи плаче (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 362);
// Спостерігаючи за чиїмись діями,
вчинками, вдивляючись в когось, прислухаючись до чиєїсь
мови, намагатися зрозуміти, оцінити кого-небудь. Досі
він вважав, що володіє фаховим даром журналіста —
з першого погляду розгадувати і визначати людей
(Олесь Гончар, Земля.., 1947, 64); Вона дивилась на нас своїми
блискучими очима, ніби намагалася протяти ними наші
погляди, щоб розгадати, хто ми були (Олесь Досвітній, Вибр.,
1959, 86); Ніде, ні в яких інших обставинах не можна
так легко й так швидко розгадати людину, як у вагоні
(Петро Колесник, На фронті.., 1959, 180);
// в кому кого. Вбачати,
вгадувати. Далекозорі й розумні сучасники поета
швидко розгадали в ньому [М. Ю. Лермонтові] Пушкінового
наступника (Максим Рильський, III, 1956, 193);
// Вгадувати
чиї-небудь думки, наміри, виявляти чиюсь вдачу і т. ін.
Найтаємніші козачі прийоми розгадував [Вишневецький]
(Іван Ле, Наливайко, 1957, 48); Лорістон намагався
розгадати думки Кутузова (Панас Кочура, Золота грамота, 1960,
356); Максим.. пильно стежив за кожним словом Форста,
намагаючись зрозуміти й наперед розгадати кожен
його підступний намір (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 261);
// Розкривати смисл, значення чого-небудь неясного,
незрозумілого. Не взявсь я до марудної роботи —
Розгадувати значення тих літер (Максим Рильський, Мости, 1948,
12); Ієрогліфи — дивнії знаки, Не мені розгадати їх
суть (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 106); Хто може
підслухати, хто розгадає таємну мову природи? (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 72).
2. перех. Знаходити відповідь на щось загадане (загадку, кросворд, ребус і т. ін.); відгадувати. Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в'язку Веселій бабі перешліть (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 196); Бабина смерть загадала йому загадку, котру він ніяк не міг розгадати... (Панас Мирний, I, 1949, 156).
3. тільки недок., неперех. Розмірковувати, думати над чим-небудь. Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (Василь Стефаник, I, 1949, 43); — Сілая, знаєте, на припічку та й розгадую, що би цей сон міг значити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 80); — Чи не Левко зі своїми верховодами подарував панові червоного півня? — розгадували деякі дядьки (Михайло Стельмах, I, 1962, 623).
4. тільки док., неперех., з інфін. Роздумати робити що-небудь. — Іван мав трьох синів, а якби роздав помежи них свій ґрунт та й він би був зарібником та й єго [його] сини. Та й тому розгадав іти до Америки (Василь Стефаник, III, 1954, 141).