в означеннях
Тлумачення, значення слова «розгалуження»:

РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням розгалузити і розгалузитися 1—3. Професор Трембовський мав чотири асистенти — відповідно до розгалуження науково-практичної роботи (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 187); Сучасна наука характеризується широким розгалуженням і бурхливим розвитком (Знання та праця, 1, 1965, 2).

2. Те саме, що відгалуження 2, 3. Квітки і плоди у гречки утворюються на найдрібніших розгалуженнях, тому в широкорядних посівах їх на рослині буває більше (Колгоспник України, 4, 1961, 24); Зараз поки що пуп'яночки і весь майбутній кетяг — ніжна гілочка і на розгалуженнях від неї — зелені кульки, як схема формули складної молекули (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 50); На столі, поруч, лежала книжка, на яку поклала Ольга Карлівна суху руку, жовтувату, в синіх розгалуженнях вен (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 356); Своїми обрисами село Медвин було схоже на вивернутий з корінням високий пеньок, втиснутий стовбуром на схід. На заході переплетене розгалуження вулиць з двох боків ліпилося до панських лісів (Михайло Стельмах, I, 1962, 224).

3. Напрям, галузь чого-небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.). Постійна взаємодія усного мовлення з писемною формою літературної мови виявляється в збагаченні різних його стильових розгалужень і в першу чергу таких, як мова лекцій, промов, публічних виступів (Літературна Україна, 26.II 1963, 2); Нині всі мистецькі розгалуження (музика, живопис, скульптура, кіно) наближаються одне до одного (Літературна Україна, 12.IV 1968, 2).

4. Залізнична розвилка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 644.

Коментарі (0)