РОЗГАЛУ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгалузити. Коренева система у дорослих плодових дерев найбільш розгалужена біля стовбурів, приблизно в радіусі 2—3 м (Садівництво і ягідництво, 1957, 163); * Образно. Ніхто є їх родині не вступав у монастир, і тому у широко розгалуженій родині Річинських на цю тему не було жодної легенди (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 426).
2. у знач. прикм. Який має багато гілок; гіллястий. Розгалужена та крислата, Розрослася [сосна] за три віки (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 107).
3. у знач. прикм. Який розходиться в різні боки, напрями. Огонь у паленищу вже весь білий, а в глибині його щось жевріє, ясніє, як золото, і пускає подовгасті, розгалужені іскри (Іван Франко, IV, 1950, 189); Село лежало в довгій, покрученій, розгалуженій балці (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 63).
4. у знач. прикм. Який ділиться на частини, відділи (про організацію, установу і т. ін.). Тільки там існує міцний фундамент для планомірного розвитку науки, де суспільство в особі держави є господарем розгалуженої системи науково-дослідних установ, вищих учбових закладів (Комуніст України, 5, 1969, 61).