в означеннях
Тлумачення, значення слова «розгарячілий»:

РОЗГАРЯЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розгарячіти;
//  у знач. прикм. Петро Антонович гладив розгарячілу доньчину голівку (Микола Олійник, Леся, 1960, 37); Грубий брук примусив припинити розгарячілого коня (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 83); Розгарячілий Максим зайшов до кімнати. Кинувши від порога слова привітання, не переводячи подиху, запитав: — Ну, як мої вірші? (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 217).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 646.

Коментарі (0)