в означеннях
Тлумачення, значення слова «розглядати»:

РОЗГЛЯДАТИ, аю, аєш і рідко РОЗГЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГЛЯДІТИ, діал. РОЗГЛЕДІТИ, джу, диш і РОЗГЛЯНУТИ, ну, неш; мин. ч. розглядів, діал. розгледів, діла, ло і розглянув, нула, ло; док.

1. перех. Уважно оглядати кого-, що-небудь. Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були (Іван Котляревський, I, 1952, 148); Чоловік розглядав хату (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 35); Узявшись у боки,.. розглядував [сотник] кожного (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 162); Лампа стояла на столі з газетним обгорілим абажуром, і Дорош не міг розгледіти обличчя прийшлого (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 163);
//  тільки док., також з підрядним реченням. Пильно вдивившись, побачити, розрізнити що-небудь. Потемніло так, що не можна було добре розглядіти, як хто йшов через вулицю (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 188); Невдовзі на сході з'явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розглядів у ній плескуваті голови горбатих биків-зебу і над ними широченні брилі погоничів (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 67); В кутку стояв стіл, на ньому щось лежало, але що саме — Юрій не міг розглядіти (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 184); Очі Святеника розгледіли у небі силуети трьох літаків (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 88); Ледве міг [Євгеніка] розглянути в темряві покручену стежку (Олесь Донченко, VI, 1958, 81);
//  тільки з підрядним реченням. Відшукувати кого-, що-небудь очима, поглядом. Оттож то наш Хома Масляк, у великодню п'ятницю, ходить по Джигунівці та розгляда, чи не їде якийсь-то старший, що про нього циганка казала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 231); З віадука вискочив заклопотаний начальник штабу з якимись паперами під пахвою й одразу ж задер голову, розглядаючи в небі, чи немає там румунських «музикантів» (Олесь Гончар, III, 1959, 23); Перейшовши через ясний двір і вступивши на тік у темну клуню, Дарка одразу не могла розгледіти, де сидів батько (Леся Українка, III, 1952, 637);
//  тільки док., перен., у кому, у кого. Розпізнати когось за якими-небудь рисами характеру, поведінки і т. ін. При самому виникненні «легального марксизму» Ленін розглядів в його представниках буржуазних лібералів (Ленін, Коротка біографія, 1955, 21);
//  Розгадувати що-небудь (підступність, оману, хитрощі і т. ін.). Розглядівши оману, верталася вона в хату з жалем у серці, з сльозами на очах (Панас Мирний, I, 1949, 350).

2. тільки недок., неперех., розм. Роздивлятися навколо. Парубки пильно розглядали по хаті. Того, що хотіли, вони не бачили (Степан Васильченко, I, 1959, 287); Попенко, як горобець, ковтав-глитав, запихався, розглядаючи на всі боки, наче злодій (Панас Мирний, I, 1954, 334); Яшко.. йшов за возом по подвір'ю й зацікавлено розглядав навколо (Андрій Головко, I, 1957, 127).

3. перех., перен. Вивчати, оцінювати кого-небудь, досліджувати, аналізувати щось. Народну творчість, як і всю культуру взагалі, слід розглядати в зв'язку з історією суспільства (Максим Рильський, III, 1956, 142); Трудно було його [Фірдоусі] розгледіти в деталях! Ріки історії багато піску нанесли в його біографію (Павло Тичина, III, 1957, 43).
В іншому світлі розглядати див. світло; Розглядати як кого, що — оцінювати, вважати ким-, чим-небудь. ..в політичному відношенні Раду робітничих депутатів слід розглядати як зародок тимчасового революційного уряду (Ленін, 12, 1970, 57); Партія розглядає комуністичне будівництво в СРСР як велике інтернаціональне завдання радянського народу (Програма КПРС, 1961, 5).

4. перех., перен. Розбирати, обговорювати що-небудь (перев. на зборах, засіданнях). Марина ще з самого ранку повідомила мене, що сьогодні ввечері на профспілкових зборах розглядатимуть і мою заяву (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 114); [Ромодан:] Довго засідали?.. [Дремлюга:] Тридцять п'ять питань розглянули (Олександр Корнійчук, II, 1955, 293).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 649.

Коментарі (0)