в означеннях
Тлумачення, значення слова «розгніваний»:

РОЗГНІ́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгнівати.

2. у знач. прикм. Який розгнівався, розсердився. Хвиля розгніваних людей попливла до терема (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 118); Созоненко значуще підморгнув іншим гостям, і вони, окрім розгніваного Січкаря, заметушилися біля Фесюка (Михайло Стельмах, II, 1962, 112);
//  Який виражає гнів, сповнений гніву. Передо мною стояв літній чоловік, мабуть якийсь учитель, з розгніваним обличчям (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 6); Остап кинув розгніваний погляд на сина (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 206); — Тюльпане, де ти? — гукнув з темряви розгніваний хлоп'ячий голос. — Тюльпаном, очевидно, звали коня (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 53); — Ми мужньо йшли по вашому шляху, ми буряним, розгніваним ударом фашистську напасть знищили лиху, розвіяли... (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 216).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 650.

Коментарі (0)