РОЗГОДИНЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗГОДИНИТИСЯ, иться, док., розм.
1. Звільнятися від хмар, туману. Хмарне небо розгодинилось, блиснуло сонечко ясне, повінув вітрець (Панас Мирний, I, 1949, 339); * Образно. Його [Черемшини] обличчя розгодинювалось від одного ясного променя (Письменники зблизька, 1958, 168).
2. Робитися ясним, погожим; розпогоджуватися;
// безос. Розгодинилося, вияснилося, пшеничне зерно, як
кришталь, переливалося на сонці (Костянтин Гордієнко, Дівчина..,
1954, 127).