в означеннях
Тлумачення, значення слова «розголошувати»:

РОЗГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИ, ошу, осиш, док., перех. і без додатка.

1. Піддавати розголосові, обнародувати що-небудь, — Не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (Іван Франко, VIII, 1952, 410); Аркадій, не вважаючи за доцільне наперед розголошувати свій задум, спершу поділився проектом з своїм двоюрідним братом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 40); Журнал широко розголосив скандальну історію з професором Іловайським (Петро Колесник, Терен.., 1959, 290);
//  Робити широко відомим, популярним.
Розголошувати хатні справи — піддавати розголосові сварки, непорозуміння і т. ін. в хаті, сім'ї.

2. Пускати чутку, поговір. Не турбуйся ж бо: негарного про тебе не розголошу нічого (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 287); Був у неї син. То вона й розголосила скрізь, що дівчина, яка ніби приїхала погостити до неї, — це синова наречена (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 652.

Коментарі (0)