РОЗГОЛО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗГОЛОСИ́ТИСЯ, оситься, док.
1. Бути предметом розголосу,
обнародування. — Мій директор вигадав новий спосіб
фабрикації воску, то не хотів би, щоби..
розголошувалося (Іван Франко, V, 1951, 387);
// Ставати широко відомим,
популярним. Не одна дума та пісня народилися тут [на
Хортиці], а потім розголосилися по Україні,
розповідаючи народові про героїзм козацький (Наука і життя, 9, 1967,
36).
2. тільки недок. Пас. до розголошувати.