РОЗГОЛОСИТИСЯ 1 див. розголошуватися.
РОЗГОЛОСИТИСЯ 2, ошуся, осишся, док., розм. Тужливо розплакатися, розревітися. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 652.
РОЗГОЛОСИТИСЯ 1 див. розголошуватися.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 652.
РОЗГОЛОСИТИСЯ 2, ошуся, осишся, док., розм. Тужливо розплакатися, розревітися. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 652.